МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ПОІППО ім. М. В. Остроградського
щодо організації
навчально-виховного процесу в
дошкільних навчальних закладах
Полтавської області у 2016-2017
навчальному році
Організація освітньої роботи в
дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році здійснюється
відповідно до Законів України «Про освіту», «Про д ошкільну освіту», Базового
компонента дошкільної освіти, Концепції Національно-патріотичного виховання
дітей та молоді, нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних
закладів, інших нормативно-правових актів.
Інформація про чинні програми
розвитку дітей раннього та дошкільного віку, пріоритетні напрями роботи та змістові акценти діяльності дошкільного
навчального закладу у 2016/2017 навчальному році висвітлені у листі Міністерства освіти і науки України
від 16.06.2016 р. № 1/9-315 «Про організацію освітньої роботи в дошкільних
навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році».
Акцентуємо увагу, що
навчально-виховний процес у 2016/2017 навчальному році можна буде
організовувати за програмою розвитку
дитини дошкільного віку «Українське
дошкілля». Ця програма є чинною до 09
грудня 2016 року, але автори
програми на сьогоднішньому етапі
працюють над її оновленням та перегрифуванням. У разі відсутності вчасного
оновлення програми та надання грифу навчальний рік можна буде завершити за
попереднім варіантом, оскільки рішення
педагогічної ради щодо вибору програм приймається перед початком кожного
навчального року (лист МОНмолодьспорт від 28.02.2013 «Про розроблення програм
для дошкільної освіти») і є чинним на весь навчальний рік.
Якщо у педагогічних колективах
упродовж 2015/2016 навчального року проводилося ознайомлення та детальне
вивчення інших, більш нових, чинних комплексних програм (до прикладу − «Дитина», «Світ дитинства», «Дитина в
дошкільні роки» в новій редакції) і
структура та зміст цих програм повною мірою влаштовує педагогів, тоді доцільним
буде у цьому навчальному році організувати освітній процес з дітьми за новою
програмою. При цьому рекомендуємо у роботі з дітьми старшого дошкільного віку
продовжити реалізацію тієї комплексної програми, за якою працювали з цими
вихованцями у минулому навчальному році.
Вважаємо доцільним у роботі з
дітьми раннього віку в стаціонарних переддошкільних групах (ті групи, у яких вихователі працюють
постійно тільки з дітьми до 3-х років) організовувати роботу за програмою
розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг», тому що у програмі достатньо детально викладений зміст
роботи, гриф «Рекомендовано МОНУ»
наданий 24.06 2014 року та є чинним
відповідно упродовж п’яти років.
Надаємо роз’яснення щодо організації навчально-виховного процесу під
час канікул, наявність та орієнтовна тривалість яких визначені в інструктивно-методичних
рекомендаціях МОНУ (літні – 90 календарних днів, осінні – 5 календарних днів,
зимові – 10 календарних днів, весняні – 10 календарних днів). Питання відміни
проведення занять з вихованцями вважаємо
неоднозначним, адже у листі МОНмолодьспорт від 16.03.2012 № 1/9-198 «Організація роботи в дошкільних навчальних
закладах у літній період»
передбачено проведення організованої навчально-пізнавальної діяльності у
формі фронтальних, підгрупових занять різного спрямування.
Вважаємо, що заняття під час
канікул доцільно проводити, але не обов’язково дотримуватися
кількісного тижневого предметного
розподілу. Це може бути одне інтегроване
заняття в день без урахування фізкультури та музичного виховання з пріоритетом
певної освітньої лінії розвитку. До прикладу: на тиждень 2 заняття з
пріоритетом пізнавального (дитина у довкіллі, природа, математика), 2 заняття з
пріоритетом художньо-естетичного
(малювання, ліплення, аплікація, художня праця, театралізація) та 1 заняття з
пріоритетом мовленнєвого розвитку (художня література інтегрується у будь-яке
заняття). Види дитячої діяльності та розділи програми будуть підбиратися із
врахуванням теми тижня, бажань дітей і можливий варіант, коли упродовж тижня не
буде проходити один із розділів програми, а другий повториться декілька разів. Якщо
день насичений цікавими різними видами дитячої діяльності, то заняття у
традиційному його розумінні може бути і
відсутнє.
Зміст роботи, як визначено у
вищезазначеному листі, спрямовується на організацію змістовного, різноманітного
буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку,
закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року
знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду
застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої
діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої,
художньої, предметно-практичної тощо. Відповідно до визначених рекомендацій
доцільно організовувати навчально-виховний процес під час осінніх, зимових та
весняних канікул із врахуванням пори року та календарних свят.
При складанні орієнтовного
розподілу занять на тиждень необхідно враховувати гранично допустиме
навчальне навантаження на дитину, що затверджено наказом МОН України від 20.04.2015
№ 446 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 № 520/26965
«Про затвердження гранично допустимого
навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних
типів та форми власності». Наголошуємо, що запропонована максимальна кількість
занять не є обов’язковою. Саме вихователь, враховуючи вікові та індивідуальні
особливості розвитку дітей групи, конкретні умови перебування малюків вирішує
доцільність проведення кількості занять та їх вид. Педагоги не мають права
перевищити запропоновані допустимі норми, а скоротити навчальне навантаження можуть і повинні це
робити, організовуючи освітній процес на засадах інтеграції.
У наказі МОНУ про гранично
допустиме навчальне навантаження на дитину передбачено проведення організованого
навчання у формі фізкультурних занять з двохрічного віку не менше двох
разів на тиждень, з трьохрічного віку −
не менше трьох разів на тиждень (без врахування плавання). Форма та місце
проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону,
погодних умов та інших факторів. У дні, коли немає занять з фізкультури та
плавання, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.
Виходячи з вищевказаного,
рекомендуємо для дітей дошкільного віку планувати два заняття з фізкультури у
традиційній формі, а третє у формі піших переходів (дитячого туризму) за межі
ДНЗ, вправ та ігор спортивного характеру, ігрових занять. Ці форми роботи може
проводити як інструктор з фізкультури, так і вихователь. У дошкільних закладах,
у яких є посади інструкторів з фізкультури, рекомендуємо третє заняття в
тиждень планувати спільно з вихователями і проводити почергово із врахуванням
обраної форми (до прикладу 2 заняття на місяць за інструктором, 2 − за
вихователями або 1 − за інструктором та 3 − за вихователями). Інструктор з
фізкультури повинен взяти на себе ті заняття, на яких буде подання нового
матеріалу, показ та відпрацьовування
виконання певної техніки руху (до прикладу, ігри та вправи спортивного
характеру).
Роз’яснюємо щодо кількості піших
переходів: відповідно до вимог листа МОНУ від 16.08.2010 № 1/9-563 «Фізичний
розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» заняття з фізкультури
є щоденними і похід за межі ДНЗ (як один із видів цього заняття) передбачено проводити щотижня.
Враховуючи, що природні та погодні умови не завжди є відповідними
для організації елементарного дитячого туризму, заняття з фізкультури
може бути проведено в іншій формі. Саме
тому, на нашу думку, у наказі МОНУ про
гранично допустиме навчальне навантаження на дитину введено обов’язкове третє заняття з фізкультури для дітей дошкільного
віку і окремо не говориться про походи за
межі ДНЗ.
Заняття з гурткової роботи також вносяться до орієнтовного розкладу
занять з другої молодшої групи у кількості відповідно до вимог гранично допустимого навчального навантаження на дитину.
Акцентуємо
увагу! З
метою якісної реалізації варіативної складової БКДО на рівні держави до друку
готуються наступні парціальні програми:
«Вчимося жити разом», програма з розвитку соціальних
навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років (авт. – Піроженко Т. О.,
Хартман О. Ю.);
«Духовно-моральне виховання дітей
дошкільного віку на християнських цінностях» ( авт. –
А. М. Богуш, І. Л. Сіданіч, В. Є. Сучок та інші);
«Юний легкоатлет», програма з фізичного виховання дітей старшого
дошкільного віку (авт. – Масляк І.П., Кулик Н.А.);
«Дитяча хореографія» (авт. – Шевчук А.С.).
Перелік навчальних видань рекомендованих МОН до використання в освітньому процесі ДНЗ укладається
на кожний навчальний рік, затверджується
наказом МОН України, розміщується
на офіційних сайтах МОН України (www.mon.gov.ua), Інституту модернізації змісту освіти (do.imzo.gov.ua), у фахових періодичних
виданнях.
Серед напрямів навчально-виховної роботи сьогодні
найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як
стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам
сучасності, так і закладають фундамент для формування нового українця, що діє на основі національних та європейських
цінностей. Вважаємо необхідним обов’язково опрацювати в педагогічних колективах
з метою подальшої конкретної реалізації в ДНЗ
Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Заходи
щодо реалізації національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичні
рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах, затверджені наказом МОН України від 16.06.2015 р. № 641.
Рекомендується активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді
учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні,
бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту,
які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію; долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду
патріотичного виховання; створення в ДНЗ сучасних дієвих куточків
національно-патріотичного виховання.
Формування почуття патріотизму починається з
любові до близьких, до рідного села/міста, з поваги до культури своїх сусідів,
з відповідального ставлення до природи рідного краю тощо. На допомогу педагогам-практикам
рекомендуємо використовувати парціальну програму національно-патріотичного
виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина» (авт. – Кичата І. І.,
Каплуновська О. М., Палець Ю.М.; за наукового редагування Рейпольської О. Д.),
яка рекомендована Міністерством освіти і науки України.
Також,
ключовими пріоритетами змістового наповнення освітнього процесу у новому
навчальному році є: економічне
виховання, формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з
іншими дітьми, дорослими людьми та музичне виховання дітей дошкільного віку.
А серед засобів освітнього впливу на дитячу особистість – творча гра
(сюженто-рольова, конструкторсько-будівельна, театралізація, драматизація), а
також художня література (фольклор, авторські твори) і робота з дитячою книгою.
Якість
дошкільної освіти може бути досягнута спільними зусиллями управлінських і методичних служб, наукових установ,
практиків та батьків, діяльність яких націлена на забезпечення якості
потенціалу та процесу реалізації мети дошкільної освіти, досягнення її якісних
результатів.
Інструктивно-методичні
рекомендації
«Про організацію роботи з музичного виховання дітей
у дошкільних навчальних закладах»
Законодавство
України визначає дошкільну освіту як цілісний процес, спрямований на
забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням її індивідуальних задатків,
нахилів, здібностей, культурних потреб. Відповідно, актуальним завданням
дошкільної освіти є виховання художньо-естетичних засад особистості дитини
через відкриття їй світу мистецтва, зокрема музичного, залучення до нього і
творчого освоєння. У сучасній практиці музичне мистецтво стає дієвим засобом розвитку
особистості дитини, якщо в дошкільному навчальному закладі створюється
сприятливе освітнє середовище, пропонуються якісний зміст освіти й педагогічні
технології, забезпечується ефективна організація музичного виховання.
Мета музичного виховання дітей дошкільного віку виховання гармонійно розвинутої, естетично й
творчо спрямованої особистості дитини під впливом цінностей українського і
світового музичного мистецтва, розвиток загальної музикальності, здібностей
музичного виконавства і творчості, формування елементарних основ музичної
культури, домірної вікові музичної компетенції.
Основні завдання
музичного виховання дітей дошкільного віку: виховання в дітях життєвої мистецької активності,
спрямованості на сприйняття і творення прекрасного в мистецтві та житті (краса, гармонія, виразність, грація, вишуканість), емоційно-ціннісного ставлення до
українського і світового музичного мистецтва; розвиток загальної музикальності як сукупності музичних здібностей (емоційний відгук на музику,
музичний слух і чуття ритму, музичне мислення, музична уява, музична пам’ять), здібностей виразного виконання музичних
творів (пісенних, танцювальних, інструментальних) та творчої їх інтерпретації,
варіювання, імпровізації; формування навичок
музичного сприймання, виконавства і творчості в основних видах дитячої
музичної діяльності, елементарних основ
музичної культури (потреби, переживання, ставлення, інтереси, любов до музики);
закладання елементарної компетентності у музичному мистецтві.
Умови успішної музично-педагогічної роботи
з дітьми: професійність музичного керівника і вихователів;
гнучке застосування традиційних та нових методів і прийомів музичного
виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної
діяльності та формах організації; сприятливе мистецьке оточення в груповій кімнаті та спеціально обладнане естетичне середовище музичної зали, сучасне змінне оснащення;
співпраця вихователів, музичного
керівника і батьків.
Зміст музично-педагогічної роботи з дітьми деталізується щодо
кожної вікової групи по основних видах музичної діяльності у чинних комплексних
і парціальних програмах. У кожному з видів музичної діяльності (слухання
музики, музичні рухи, співи, гра на дитячих музичних інструментах, творчість –
у рухах, пісенна, музикування) деталізовані завдання музичного виховання,
навчання й розвитку дітей та наведено музичний репертуар (орієнтовний, для
вибору, а тому більший за обсягом, ніж можна використати за навчальний рік),
реалізація яких і становить для педагога зміст роботи з дітьми. Музичний керівник
і вихователі, орієнтуючись на програмові твори з національної та світової музичної
спадщини, дбаючи про високий художній рівень і доступність репертуару, можуть
також самостійно добирати музичні твори із сучасних фахових джерел («Дошкільне
виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Музичний керівник», «Палітра
педагога», «Джміль», «Дитячий садок» та інші періодичні видання, посібники,
збірки, хрестоматії). Пісенний матеріал слід транспонувати відповідно до
вікових та індивідуальних можливостей дітей.
Форми організації музичного виховання
дітей: самостійна
музична діяльність, використання музики у повсякденному житті, музичні заняття,
музичні розваги, музично-театралізовані свята, додаткові – заняття за
інтересами дітей, гуртки (студії).
Самостійна музична діяльність (щоденно) пов’язана з ініціативою і бажанням дитини
звертатися до власно набутого мистецького досвіду. Вона потребує спостереження
за дітьми і непрямого впливу у вигляді організації розвивального середовища і
сприятливих умов для підтримки і розвитку самостійних дитячих музичних проявів
(наприклад, ситуації виклику, ситуації успіху). Ситуація виклику – це прийом
непрямого запрошення до самостійних дій, провокування і спонукання дітей до
активності за рахунок надання їм нових можливостей.
Використання музики у повсякденному житті (щоденно) є найпоширенішою формою
роботи і потребує створення у дитячій групі атмосфери повсякденного звернення
до музики як життєво необхідних дитині позитивних емоційних вражень. Вихователь
педагогічно доцільно використовує музику у різних видах дитячої діяльності
(ігровій, образотворчій, руховій, під час сприймання літературних творів, наприклад,
при слуханні музично ілюстрованих казок, тощо), збагачує досвід дітей красивою
українською музикою із національної спадщини
– про Україну, її
духовно-культурні цінності, про Київ, дім, рідну мову, батьків, сучасною
дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи),
творами зі світової класики.
Музичні заняття (два рази на тиждень) – провідна форма організованої
навчально-пізнавальної діяльності з музичного виховання дітей. Види занять:
колективні (вся група), підгрупові (4-12 осіб), індивідуальні (1-3 особи). Типи занять: традиційне, тематичне,
домінантне, комплексне, комплексно-тематичне. При плануванні занять обирається
той доцільний тип, що відповідає рівню музично-естетичного розвитку дітей,
поставленій освітній меті, актуальним завданням роботи з групою.
Традиційне заняття усталене
в основних рисах, найбільш апробоване дошкільною практикою. У ньому поєднуються
всі види дитячої музичної діяльності: слухання музики, співи, пісенна
творчість, музично-рухова діяльність, творчість у рухах, гра на дитячих
музичних інструментах, музично-дидактичні ігри. Усі види діяльності презентують
основні види музичної практики людини (музична творчість, виконавство,
сприймання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове,
хореографічне) і через це формують у дитини початкові уявлення про цілісність і
різноманіття мистецтва, навички в усіх видах музичної діяльності.
Тематичне заняття
характеризується тим, що його виховний зміст виражений життєвою темою, близькою
і зрозумілою, відомою дітям, актуальною для їхнього особистісного і музичного
розвитку; освітній і розвивальний зміст знаходить вираження через сукупність
тем «Які емоції і почуття передає і
викликає музика», «Про що розповідає музика», «Як розповідає музика». Зміст
музичної діяльності пов’язується з широкою культурною інформацією і спеціальною
музичною. У молодшому дошкільному віці переважає тематика іграшкового світу,
природних явищ, у старшому – соціального і суто музичного спрямування.
У домінантному занятті
переважає (домінує) один із видів дитячої музичної діяльності – музикування,
музичні рухи, співи, – чим створюється атмосфера відповідного музичного
мистецтва (інструментального, танцювального, вокально-хорового). Воно сприяє успішнішому
формуванню виконавських музичних навичок, творчих умінь, вивченню репертуару до
свят.
У комплексному занятті
музика інтегрується з кількома видами дитячої діяльності, переважно художніми;
успішно спрямовується розвиток дитячої творчості. Під час такого заняття доцільно
узагальнити одне з художніх понять (наприклад, ритм) через практичну діяльність
у різних мистецтвах (музиці, танці, малюнку, витинанку тощо).
Комплексно-тематичне
заняття поєднує у собі риси комплексного і водночас тематичного, що підсилює його
художньо-естетичну і життєву спрямованість для дітей; часто носить підсумковий
характер.
Музичні розваги (два рази на місяць) – естетично приваблива форма
мистецько-творчого відпочинку дітей, побудована на різноманітному мистецькому і
життєвому досвіді дітей. Організуються різні види розваг для дітей і разом з
дітьми, тематика яких пропонується, варіюється вихователями і музичним
керівником, може обиратися разом із дітьми. Види
розваг: день народження дитини, іменини; свято Миколая; День матері;
музичні драматизації казок у виконанні самих дітей, вистави різних видів
театрів; театр дітей і дорослих до Міжнародного дня театру; слухання
аудіозапису музично ілюстрованих казок, музичних фрагментів з дитячих опер і
балетів; концерт дитячої творчості, тематичні концерти творчості видатних
митців; фестивалі дитячих талантів і родинної творчості; вечори музичних
загадок-відгадок, українських колискових пісень, колядок і щедрівок (під час
Різдвяних свят), веснянок, закличок, хороводів (під час Великодніх свят),
слухання музики і творчого музикування, слухання музики і танцювальних
імпровізацій; вечір поезій і пісень до Всесвітнього дня поезії; вечір дитячої
творчості до Всесвітнього дня танцю тощо. Ті чи інші види розваг плануються
відповідно до віку дітей.
Музично-театралізовані свята (два-чотири рази на рік) – художньо й творчо збагачена форма відзначення
святкової події, пори року, соціально й змістовно значущої для виховання і
розвитку дитини, що здійснюється, головним чином, засобами музики, літератури, театру,
хореографії. Рекомендовані свята (залежно від віку дітей): Свято музики (до
Міжнародного дня музики), Свято осені, зимове Новорічне свято, Свято весни,
мами і усіх жінок, Свято випуску дітей до школи.
Додаткові форми роботи з музичного виховання – заняття за інтересами дітей, гуртки, студії (одне-два заняття на
тиждень). Через них реалізується варіативний зміст роботи з дітьми та
поглиблюється зміст інваріантної складової згідно Базового компонента
дошкільної освіти. Вони є формами мистецького збагачення дитячого життя (дитяча
хореографія, дитячий оркестр, сольний спів). Додаткові заняття з музикотерапії організуються
за рекомендаціями психолога з метою корекції та розвитку дітей з особливими освітніми
потребами, порушеннями психофізичного розвитку в умовах корекційної та
інклюзивної освіти.
Основні функції музичного
керівника і вихователя в забезпеченні музичного виховання дітей є спільними (особливі
обов’язки – варіативні, залежно від потреб дітей, спрямованості та умов
дошкільного навчального закладу):
- виховна (педагоги спрямовують особистісний розвиток і музичне виховання
дітей; спостерігають за дитячими особистісними і музичними проявами,
індивідуалізують роботу на цій основі);
- освітня (музичний керівник – здійснює музичне виховання
з групою дітей, підгрупою, індивідуально, забезпечує музичну освіту дітей через
різні форми роботи з музичного виховання; при можливості забезпечує якісний музичний
супровід ранкової гімнастики, фізкультурних занять, свят і розваг відповідно до
вимог методики фізичного виховання (музика виконується педагогом або звучить
аудіозапис); виявляє відповідальність і свободу у реалізації змісту програми; реалізує
власну педагогічну майстерність; вихователь радиться з музичним керівником,
бере дієву участь у музичних заняттях, розвагах, святах, інших формах роботи);
- дидактична (музичний керівник навчає дітей усіх видів
музичної діяльності; формує навички музичного виконавства, музичної творчості,
інтерес і любов до музики, музичну культуру дітей; виявляє належну музично-теоретичну
підготовленість; вихователь використовує музику у повсякденні відповідно до
вікових особливостей дітей, потреб групи, інтересів і схильностей дитини);
- розвивальна (музичний керівник спрямовує
музично-естетичний розвиток дітей, виявляє їхні музичні задатки і обдаровання,
розвиває загальну музикальність, музичні здібності; виявляє гарну музично-виконавську
майстерність);
- науково-методична (педагоги розробляють зміст музичних
занять, розваг, свят; варіативно застосовують методики і технології музичного
виховання; виявляють особисту творчість, впроваджують інновації,
експериментують, пропонують власні творчі здобутки колегам);
- організаційна (музичний керівник планує
музично-педагогічну роботу, а саме – форми організації, їх зміст; створює умови
для занять, збагачує ресурси через оновлення добірки дитячих музичних
інструментів, фонотеки; організовує у співробітництві з вихователями і батьками
музичні заняття, свята, розваги; вихователь створює умови для самостійної
музичної діяльності дітей у групі, наповнює «Музичний куточок для батьків», організовує
проведення в групі такої форми роботи як «Мистецький досвід», бере домірну участь
у плануванні й розробленні змісту занять, розваг, свят);
- суспільно-педагогічна (педагоги здійснюють зв'язок з
батьками, митцями, професійними виконавцями; творчо реалізують себе).
Планування роботи з музичного виховання здійснюється у формі перспективних і
календарних планів. Перспективному плануванню на навчальний рік підлягають форми
організації музичного виховання (тип заняття, вид і тема розваги, тема свята). На
менш тривалу перспективу (один-два місяці) планується зміст розваг і свят, що відображається
у сценаріях. Поточний зміст навчально-пізнавальної діяльності відбивається у
календарному плануванні у вигляді плану-конспекту музичного заняття (для
працівників зі стажем до 8 років) або плану-схеми музичного заняття (для
досвідчених педагогів). Планування використання музики у повсякденні дітей здійснюється
вихователем і вноситься ним до його календарного плану.
Удосконалення методичної компетенції
музичних керівників, вихователів, керівників гуртків (студій) здійснюється в педагогічному колективі дошкільного
навчального закладу під керівництвом вихователя-методиста, в районній, міській та
обласній системах підвищення педагогічної кваліфікації. Вихователь-методист дошкільного
закладу здійснює методичну підтримку музичному керівнику та вихователю, генерує
нові ідеї, презентує інноваційний досвід, систематизує матеріали у методичному кабінеті,
виявляє перспективний досвід з музичного виховання тощо. Ефективними є районні
та міські семінари й методичні об’єднання, зміст роботи яких слід щонайменше розробляти
по трьох складниках: теоретико-методичні питання, практичні питання і досвід,
навчально-методичний супровід. Продуктивним сучасним підходом є набуття нових
компетенцій під час навчання педагогів один від одного, у творчих групах з науковцями,
творчих майстернях досвідчених викладачів, майстер-класах фахівців.
Співробітництво із родинами вихованців базується на повазі педагогів до культурних
традицій кожної родини, залученні дітей як до українського і світового
музичного мистецтва загалом, так і до мистецької культури тих національностей,
до яких належать вихованці групи. Педагоги мають порадити добір музики для родинного кола
і спонукати батьків цікавитися успіхами доньки чи сина в музичній діяльності,
звертатися за порадами до педагогів, посильно допомагати і брати участь в
освітньому процесі. На сайті дошкільного навчального закладу рекомендується створити сторінку
з музичного виховання дітей, матеріал для якої готують і періодично оновлюють педагоги
спільно з батьками.
Дотримання сучасних вимог до змісту, форм, методів музичного виховання,
збагачення середовища, доцільна організація музично-освітньої роботи, творча
діяльність педагогів відповідно до означених функцій, участь батьків у
виховному процесі зможуть забезпечити належний музично-естетичний розвиток
дитячої особистості, формування домірної вікові музичної компетенції дитини.
Інструктивно-методичні
рекомендації
«Про
організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах
у 2016/2017
навчальному році»
Організація
освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році здійснюється відповідно до
Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента
дошкільної освіти (2012 р.), Концепції національно-патріотичного виховання
дітей та молоді, Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене постановою
Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305), нового Санітарного регламенту
для дошкільних навчальних закладів (затверджений наказом Міністерства охорони
здоров`я України від 24.03.2016 № 234), інших нормативно-правових актів.
Зміст освітнього процесу в дошкільному навчальному
закладі реалізується відповідно до вимог
чинних програм розвитку, виховання і навчання дітей, у тому числі з особливими
освітніми потребами. Чинними для використання у 2016/2017 навчальному році в
дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності є комплексні і
парціальні програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки
України (додаток 2). Інформація про навчальну літературу, рекомендовану
Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі
дошкільних навчальних закладів, подається у Переліку, який щорічно оновлюється
та розміщується на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
За педагогічними
колективами дошкільних навчальних закладів зберігається право вибору освітніх
програм: комплексної як основної та додаткових парціальних для поглибленої
освітньої роботи за певними профілями. При цьому в одному дошкільному закладі
можуть одночасно функціонувати кілька комплексних та парціальних програм з
певних напрямів освітньої роботи. Вибір програм на навчальний рік обговорюється
і затверджується педагогічною радою закладу. При виборі програм особлива увага
звертається на терміни дії грифів Міністерства освіти і науки України, якими
унормовано чинність документів. Так, відомі комплексні програми «Дитина»,
«Дитина в дошкільні роки» у 2016/2017 навчальному році запроваджуються лише у новій редакції 2015
року, а комплексні програми «Українське дошкілля», «Впевнений старт» і парціальні
програми «Граючись вчимося. Англійська мова» (авт. – Гунько С.,
Гусак Л., Лещенко З.), «Радість творчості» (авт. – Борщ Р. М., Самойлик Д. В.) зберігають чинність
лише на цей навчальний рік з огляду на завершення терміну дії раніше наданих
грифів.
Пріоритетні
змістові напрями освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах на
2016/2017 навчальний рік визначаються з урахуванням потреб сьогодення у
посиленні складових соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей, покращення їхнього фізичного, психічного здоров`я
упродовж дошкільного дитинства. Пріоритети,
проголошені у минулому навчальному році, зберігають актуальність і нині з метою
налагодження в дошкільних закладах послідовних систем роботи, спрямованих на їх
реалізацію. Ключовими пріоритетами змістового наповнення освітнього процесу у
новому навчальному році є такі:
- національно-патріотичне виховання;
- економічне виховання;
- формування у
вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми,
дорослими людьми;
-
музичне виховання;
а серед засобів освітнього впливу на дитячу особистість – творча
гра (сюжетно-рольова, конструкторсько-будівельна, театралізація, драматизація),
а також художня література (фольклор, авторські твори) і робота з дитячою
книжкою.
Зазначені пріоритети
не зменшують значущості інших складових змісту і завдань освітньої роботи,
засобів, методів розвивально-виховного впливу на дітей. При плануванні роботи
дошкільного закладу на новий навчальний рік враховуються викладені вище
пропозиції, які можна частково замiнювати чи доповнювати залежно від потреб самого
закладу, продиктованих конкретною ситуацією його діяльності, специфікою
регіону, контингенту вихованці та їхніх родин, творчими задумами колективу та
іншими факторами.
Сьогодні в Україні дуже важливим
є питання освіти дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами.
Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами
є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи
досягається на основі надання таким дітям якісної корекційної допомоги у
взаємодії вихователів, асистентів вихователів (в інклюзивних групах),
корекційних педагогів і батьків.
Посилюється увага до організації взаємодії дошкільного
навчального закладу з батьками вихованців. Основними векторами цієї роботи є
залучення батьків (осіб, що їх замінюють), інших членів родин вихованців до
участі в освітньому процесі закладу, груп та їх медико-психолого-педагогічна
просвіта. Залучення до освітнього процесу розпочинається з презентацій роботи
закладу і груп, спостереження за роботою фахівців із дітьми і поступово
переходить на рівень партнерської взаємодії членів родин з педагогами в
організації і проведенні ігор, занять, прогулянок, походів, екскурсій, свят,
розваг, гуртків тощо. Донесенню до родин необхідних психологічних, педагогічних,
медичних знань сприяють індивідуальні і групові, письмові, усні та інтернет -,
онлайн -консультації спеціалістів; батьківські збори, лекторії, «батьківські
школи» та інші форми роботи. Для популяризації таких знань відводяться сторінки
на сайтах дошкільних закладів.
З метою вивчення запитів і очікувань
батьків щодо надання дітям освітніх послуг, готовності їх до взаємодії із
дошкільним закладом у вирішенні завдань розвитку, виховання і навчання дітей, труднощів, які виникають у родинному вихованні у забезпеченні індивідуальної траєкторії
розвитку дитячої особистості, проводяться усні/письмові опитування, обговорення
актуальних питань в індивідуальних і колективних бесідах. Зібрана інформація враховується
при плануванні роботи дошкільного закладу та груп. При цьому педагогічний
колектив покеровується виключно інтересами самих дітей, їхніми запитами,
здібностями, можливостями і потребами розвитку в межах формування повноцінної
дошкільної зрілості, а не замовленнями батьків, продиктованими амбіціями,
вимогами школи щодо спеціальної підготовки дітей до навчання (уміння читати і
писати, розв`язувати задачі, говорити англійською мовою тощо). Дошкільний навчальний
заклад має протистояти перетворенню його на філію школи для малюків, зберігає
субкультуру дошкільного дитинства.
В умовах адміністративної
реформи і децентралізації влади зростають повноваження місцевих органів
управління освітою, їхніх методичних служб та, водночас, їхня відповідальність
за створення належних умов для максимального охоплення дітей дошкільного віку
організованими освітніми впливами і надання їм якісних освітніх послуг. Підтримка
з боку цих органів очікується і в напрямку сприяння організації на базі
дошкільних навчальних закладів локальних осередків для надання за місцем
проживання консультативної допомоги батькам і осіб, що їх замінюють, з питань
влаштування дітей до дошкільного закладу і їх соціально-психологічної адаптації
в умовах нового дитячого колективу, психолого-педагогічного супроводу дітей,
які з певних причин не відвідують дошкільні заклади, розвитку і виховання
дітей, підготовки їх до школи тощо. Нормативною основою цієї роботи є Примірне положення про
консультативний центр для батьків
або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї
(затверджене наказом Міністерства
освіти і науки,молоді та спорту України від 30.06.2011р. № 714).
Покращенню якості управління на рівні самих
дошкільних навчальних закладів і органів управління освітою на місцях сприяє оптимізація
управлінської діяльності, переведення її на рейки партнерства і паритету,
довіри педагогічним колективам, самоконтролю і відповідальності за результати,
компетентного вивчення стану освітнього процесу і надання дієвої, своєчасної
допомоги в подолання труднощів, виправленні недоліків.
Одне із ключових
питань – інноваційна діяльність у дошкільних навчальних закладах. Розроблення
власних педагогічних новацій не повинно стати вимогою до кожного педагога чи
педагогічного колективу. З урахуванням кадрової ситуації, потенційних
можливостей педагогів позитивним показником інноваційного поступу конкретного
педагогічного колективу є і розроблення власних новацій, і участь в апробації
нових методик, технологій, підходів відповідно до офіційних експериментальних
досліджень науковців, і запозичення та впровадження у власну практику уже
розроблених, апробованих і рекомендованих педагогічних новацій.
Додаток 2
до листа МОН України
від
16.06.2016р. № 1/9-315
Комплексні програми:
«Оберіг», програма
розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А. М.);
«Соняшник», комплексна програма
розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку (авт. Калуська Л. В.);
«Соняшник», комплексна
програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (авт. Калуська
Л. В.);
«Дитина»,
освітня програма для дітей від 2 до 7 років
(наук. кер. проекту – Огнев`юк В. О., авт. колектив –
Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. та ін.) – нова
редакція 2015 року;
«Дитина в
дошкільні роки», комплексна освітня програма (наук. кер. – Крутій К. Л., авт. колектив
– Богуш А.М., Грицишина Т.І., Дем`яненко О.Є. та ін.) – нова
редакція 2015 року;
«Світ
дитинства», комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів
(наук. кер. – Богуш А.М., упор. – Байєр О.М., Батліна Л.В., Григоренко Г.І.,
Дорошенко З.П. та ін.) – нове видання 2015 року;
«Українське
дошкілля», програма розвитку дитини дошкільного віку (авт. – Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. та ін.) – чинна до кінця навчального року;
«Я у Світі», програма розвитку
дитини дошкільного віку (наук. кер. – Кононко О. Л.). – нова редакція 2014
року;
«Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку (авт. кол. – Андрієтті О. О., Голубович О. П. та ін.) – чинна до кінця навчального року;
«Стежина», програма для
дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (авт.
– Гончаренко А. М., Дятленко Н. М.).
Парціальні програми:
«Україна – моя Батьківщина»,
програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку (авт. –
Кичата І. І., Каплуновська О. М., Палець Ю.М.; за наукового редагування
Рейпольської О. Д.);
«Вчимося жити разом», програма з розвитку соціальних навичок
ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років (авт. – Піроженко Т. О., Хартман
О. Ю.);
«Граючись вчимося. Англійська мова», програма
для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (авт. – Гунько С.,
Гусак Л., Лещенко З.) – чинна до кінця навчального року;
«Англійська
мова для дітей дошкільного віку», програма та методичні рекомендації (заг. ред.
– Низковська О.В., авт. – Кулікова І. А., Шкваріна Т.М.)
«Радість творчості», програма
художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку (авт. – Борщ
Р. М., Самойлик Д. В.) – чинна до кінця навчального року;
«Грайлик», програма з організації
театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі (авт. - Березіна О. М., Гніровська О. З., Линник Т. А.).;
«Скарбниця моралі», програма з морального виховання дітей дошкільного віку
(авт. – Лохвицька Л.В.);
«Духовно-моральне виховання
дітей дошкільного віку на християнських цінностях»
( авт. – А. М. Богуш,
І. Л. Сіданіч, В. Є. Сучок та інші);
«Про себе треба знати, про себе треба дбати»,
програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6
років (авт. – Лохвицька Л. В.);
«Дитина у світі дорожнього руху», програма з
формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього
руху (авт. – Тимовський О.А., Репік І.А.);
«Казкова
фізкультура», програма з фізичного
виховання дітей раннього та дошкільного віку (авт. - Єфименко М. М.);
«Горизонтальний
пластичний балет (пластик-шоу)», програма з фізкультурно-корекційної роботи у
дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровчою системою (авт.
– Єфименко М.М., Мельниченко Ю.В.);
«Шкіряний м`яч», програма та методичні рекомендації
з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авт. – Дроздюк В.І.,
Д`яконова Н.С., Коваленко Г.М., Якименко Н.І.);
«Настільний
теніс», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого
дошкільного віку гри в настільний теніс (авт. – Авраменко О.М., Дроздюк В.І.,
Коваленко Г.М., Якименко Н.І.);
«Юний
легкоатлет», програма з фізичного
виховання дітей старшого дошкільного віку (авт. – Масляк І.П., Кулик Н.А.);
«Дитяча хореографія» (авт. – Шевчук А.С.);
«Веселкова музикотерапія: оздоровчо-освітня
робота з дітьми старшого дошкільного віку» (авт. – Малашевська І. А., Демидова
С. К.);
«Смайлик», програма з формування основ
комп`ютерної
грамотності у дітей старшого дошкільного віку (авт. – Резніченко І.Ю.);
«Мудрі шахи», програма та методичні
рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авт. –
Семизорова В.В., Духновська О.І.,
Пащенко Л.Ю.);
«Цікаві
шашки», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного
віку гри в шашки (авт. – Семизорова В.В.,
Романюк О.В., Дульська Г.П.);
«Навчання
дітей української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот»
(авт. – Богуш А.М.);
«Скарбниця
гагаузької мови, мови моїх батьків», навчальна програма для дітей старшого
дошкільного віку дошкільних навчальних закладів (авт. – Бучацька Т.Г., Кочмар
Р.М.).
Програми для роботи з дітьми, які
мають особливі освітні потреби:
Програма розвитку дітей
дошкільного віку зі зниженим слухом «Стежки у світ» (авт.
- Жук В. В., Литовченко С. В., Максименко Н. Л.
та ін. );
Програма розвитку глухих дітей
дошкільного віку (авт. - Луцько К. В.);
Програма розвитку дітей
дошкільного віку з розумовою відсталістю «Розвиток мовлення», методичні
рекомендації (авт. - Блеч Г. О.);
Комплексна програма розвитку
дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» (авт. - Скрипник Т. В. та
ін.);
Програма розвитку дітей
дошкільного віку зі спектром аутичних порушень (авт. - Шульженко Д. І.,
Островська К.О., Рибак Ю.В. та ін.);
Програма розвитку дітей
дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату ( заг. ред. Шевцової А. Г.);
Програма розвитку дітей
дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко»
( за заг. ред. - Сак Т. В.);
Програма розвитку дітей
дошкільного віку з важкими порушеннями зору
(авт. - Гудим І. М. та ін);
Програмно-методичний комплекс
«Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із
фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» ( авт. - Рібцун Ю. В.);
Програмно-методичний комплекс
«Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із
фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення»
( авт. - Бартєнєва Л. І. );
Програмно-методичний комплекс
«Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із
загальним недорозвитком мовлення» (авт. – Рібцун Ю. В.);
Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою
відсталістю «Формування соціальних навичок», методичні рекомендації (авт. –
Висоцька А. М.);
«Довкілля і розвиток мовлення», програма розвитку дітей
дошкільного віку з розумовою відсталістю, методичні рекомендації (авт. –
Міненко А.В., Мякушко О.І.);
«Фізичне виховання і основи здоров`я», програма розвитку
дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю, методичні рекомендації (авт. -
Гладченко І.);
«Фізичне виховання», програма розвитку дітей дошкільного
віку з розумовою відсталістю, методичні рекомендації (авт. – Бобренко І.);
«Музичне виховання», програма розвитку дітей дошкільного
віку з розумовою відсталістю, методичні рекомендації (авт. – Василевська О. та
ін.);
«Образотворча
діяльність», програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю,
методичні рекомендації (авт. – Трикоз С.).
Примітка: до переліку включено, у
тому числі, програми, що отримали гриф, але не надруковані. При внесенні змін
до переліку програм, що отримали гриф, буде повідомлено додатково.
Інструктивно методичні рекомендації "Про організацію Національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах>>http://hadyachnmc.at.ua/index/normativni/0-950
Немає коментарів:
Дописати коментар